23.04.18

30 днів до ЗНО: варіанти інтенсивної підготовки


Коли до важливих іспитів залишаються дні, можна розгубитися і не знати, за що хапатися. Для когось підготовка до ЗНО з української вже добряче набридла, а хтось ще тільки починає братися за розум
У кожного можуть бути свої способи підготовки, та я раджу, передусім, чітко визначити для себе ці методи і добре спланувати інтенсивну підготовку до ЗНО.
А ще я пропоную вам декілька ідей для того, як готуватися до ЗНО з української, щоб було і швидко, і ефективно, і навіть весело!
Кажуть, під час інтенсивного навчання корисно їсти горіхи. А ще – додавати до навчального процесу трохи фарб!
                                                          Повторення за програмою
Пам’ятайте, що спрогнозувати питання у тесті ЗНО можна: там не буде нічого, чого немає у програмі ЗНО. Тому саме програма – це ваш документ №1 під час підготовкиЗавантажте її або знайдіть у своєму посібнику для підготовки до ЗНО за 2018 рік.
Також додаю список літератури для ЗНО за 2018 рік (розбитий за періодами та стилями).
ФОЛЬКЛОР
Історична пісня «Ой Морозе, Морозенку»
Історична пісня «Чи не той то Хміль».
Маруся Чурай «Віють вітри»
Маруся Чурай «Засвіт встали козаченьки»
«Дума про Марусю Богуславку»
Балада «Ой летіла стріла»
ЛІТЕРАТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ
«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги)
ЛІТЕРАТУРА БАРОКО
Григорій Сковорода «De libertate»
Григорій Сковорода «Бджола та Шершень»
НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
КЛАСИЦИЗМ
Іван Котляревський «Енеїда»
СЕНТИМЕНТАЛІЗМ
Іван Котляревський «Наталка Полтавка»
Григорій Квітка-Основ’яненко «Маруся»
РОМАНТИЗМ
Пантелеймон Куліш «Чорна рада»
Тарас Шевченко «Катерина»
Тарас Шевченко «Гайдамаки»
РЕАЛІЗМ
Тарас Шевченко «Кавказ»
Тарас Шевченко «Сон» («У всякого своя доля)
Тарас Шевченко «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Тарас Шевченко «Заповіт»
Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»
Іван Карпенко-Карий “Мартин Боруля
Іван Франко «Гімн»
 МОДЕРНІЗМ
Іван Франко «Чого являєшся мені у сні»
Іван Франко «Мойсей» (неоромантизм)
Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків» (неоромантизм)
Михайло Коцюбинський «Intermezzo» (імпресіонізм)
Ольга Кобилянська. «Земля»
Леся Українка. «Contra spem spero!» (символізм, неоромантизм)
Леся Українка «Лісова пісня» (неоромантизм)
Микола Вороний. «Блакитна Панна» (символізм)
Олександр Олесь «Чари ночі» (символізм)
Олександр Олесь «О слово рідне! Орле скутий!..» (символізм)
Павло Тичина «О панно Інно» (“кларнетизм”)
Павло Тичина  «Ви знаєте, як липа шелестить…» (“кларнетизм”)
Павло Тичина «Пам’яті тридцяти»
Максим Рильський «Молюсь і вірю…» (неокласицизм)
Микола Зеров «Київ – традиція» (неокласицизм)
Микола Хвильовий «Я (Романтика)» (імпресіонізм)
Юрій Яновський «Дитинство» (з роману  в новелах “Вершники”) (неоромантизм)
Валер’ян Підмогильний «Місто»
Остап Вишня «Моя автобіографія»
Остап Вишня «Сом»
Микола Куліш «Мина Мазайло»
Богдан-Ігор Антонич «Різдво» (авангардизм)
Володимир Сосюра «Любіть Україну»
Олександр Довженко «Україна в огні»
Олександр Довженко «Зачарована Десна»
Андрій Малишко «Пісня про рушник»
Олесь Гончар «Залізний острів» (з роману  в новелах “Тронка”)
ШІСТДЕСЯТНИКИ
Василь Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці»
Василь Симоненко «Ти знаєш, що ти – людина…»
Василь Стус «Як добре те, що смерті не боюсь я»
Василь Стус «О земле втрачена, явися!..»
Іван Драч «Балада про соняшник»
Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать»
Ліна Костенко «Маруся Чурай»
Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»
ЛІТЕРАТУРА ЕМІГРАЦІЇ
Іван Багряний «Тигролови»
Євген Маланюк «Стилет чи стилос?»
                                                                 Тести-тести-тести
Дуже ефективний спосіб для підготовки «в останній момент» – робити багато–багато тестів. Можна купити найновіші збірки тестів або ж знайти велику добірку тестів в Інтернеті чи дістати тестові зошити колишніх років.
Ось декілька сайтів з тестами ЗНО:
                                                      «Хто хоче стати мільйонером?»
Можна, звісно, просто робити собі чай чи лимонад (залежно від погоди), сідати і робити тести. Але вже скоро ви відчуєте, як стає нудно і одноманітно від щоденного малювання «хрестиків-нуликів». Тому спробуйте якось урізноманітнити процес! Можна, наприклад, брати тестові зошити і виходити на свіже повітря – у двір, у парк, а вже скоро на пляж. А ще можна перетворити тестування у гру, наприклад, «Хто хоче стати мільйонером?»: «ведучий» готує запитання ЗНО з відповідями, а «гравці» роблять їх з трьома підказками. Хто виграє мільйон – тому солодкий
подарунок! 
                                                               Скорочені перекази
Звісно, що за короткий проміжок часу майже неможливо (хоча реально), прочитати повністю всі твори з літератури. У таких випадках користуються хрестоматіями або скороченими переказами.
Моя порада така: окремо прочитайте всі вірші та короткі твори (до 30 сторінок) повністю, повісті і романи ж намагайтеся читати за найбільш великими переказами з обов’язковою наявністю цитат з описами персонажів (такі цитати найбільш типові у завданнях ЗНО).
                                                       Експрес-запитання з літератури
Для тестів з літератури дуже важливо знати конкретні деталі: жанр, рід, стиль, імена персонажів, справжнє ім’я автора тощо. Під час підготовки та прочитання статей посібників, готуйте собі власні експрес-питання. Наприклад, опрацювавши поезію першої половини 20 століття і прочитавши про неї у посібниках, готуєте такі питання:
  • Хто автор вірша «Блакитна панна»?
  • Яке справжнє прізвище Олександра Олеся?
  • Який вірш починається словами «Сміються, плачуть солов’ї»?
  • Автором якої збірки є Павло Тичина? Які вірші до неї належать?
  • Як називається поетична форма вірша “Київ – традиція”?


03.04.18

Олесь Гончар


     ОЛЕСЬ ГОНЧАР – 100 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
   Цього дня світова спільнота вшановує пам'ять видатного українського письменника, громадського діяча, академіка АН України, Героя Соціалістичної Праці, Героя України, першого лауреата премії  ім. Тараса Шевченка, голови Спілки письменників України (1959-1971), депутата Верховної Ради СРСР Олеся Терентійовича Гончара.
    Життя Олеся Гончара нагадує сюжет роману. Він народився в незалежній Україні 3 квітня 1918 року в селі Ломівка неподалік Катеринослава (нині – у межах Дніпра) у родині Терентія Сидоровича та Тетяни Гаврилівни Біличенків. Після смерті матері, коли хлопцеві було 3 роки, з Ломівки його забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Полтавської області. Бабуся замінила майбутньому письменникові матір. Олександр Біличенко 1927 року при вступі до школи був записаний як Олесь Гончар (дівоче прізвище матері, прізвище бабусі та дідуся по матері; ім'я Олесь з'явилося, бо в класі вже був інший Сашко, тому, щоб розрізняти учнів, хлопця записали як Олесь). Також хлопцю було виписано в сільській раді нове свідоцтво про народження, згідно з яким він начебто народився в Сухій. Відтоді все життя Олесь Гончар вказував у автобіографіях, анкетах і відомостях для довідників як своє місце народження саме село Суху. Вже в наш час вдова Олеся Гончара Валентина розповіла про це, а також про справжнє місце народження.
    Закінчивши середню школу, він навчався в технікумі журналістики, працював у газетах, захопився літературною творчістю.
     У 1938 році Гончар вступив на філологічний факультет Харківського університету. Однак у навчанні довелося зробити кількарічну перерву: 1941 року він іде добровольцем на фронт у складі студентського батальйону. На війні був старшиною мінометної батареї, був двічі поранений. На фронті писав вірші, які публікувалися в дивізійній газеті. Після війни 1946 року закінчив Дніпропетровський університет. Tpи перші повоєнні роки працював над трилогією «Прапороносці», яка принесла йому успіх і визнання після публікації в 1946-1948 роках. За цей твір Гончар одержав дві Сталінські премії. Розвиваючи досягнутий успіх, письменник у 50-х роках виступає з оповіданнями, новелами, повістями, романами.
     Значущим у творчому житті прозаїка став роман «Людина і зброя» (1960), за який автор одержав Державну премію УРСР ім. Т.Шевченка. У цьому творі на основі особистих вражень Гончар розповів про долю студентського батальйону в часи війни. За наступний роман «Тронка» (1963) прозаїк був удостоєний Ленінської премії СРСР.
     Важливою творчою віхою став для Гончара роман «Собор» (1968), у якому письменник порушив проблеми духовності народу, збереження історичної пам’яті, пам’яток минулого. За це автор був підданий несправедливій критиці, а сам твір майже на двадцять років вилучили з літературного життя.
    У 70-80-х роках вийшли нові романи Гончара: «Циклон» (1970), «Берег любові» (1976), «Твоя зоря» (1980), з’явилися численні повісті та новели.
Літературно-критичні статті прозаїка було зібрано в книжках «Про наше письменство» (1972), «Письменницькі роздуми» (1980), «Чим живемо» (1991)